ЩИРІСТЬ СПАЩАН

– Діду, а розкажіть, як одного разу татари все ж таки потрапили у наш байрак, – попрохав парубок Мусій Левух і засміявся.

Дід Голик трохи знітився, а потім таки став розповідати:

– Та ви вже, діти, чули разів з десять, а хлопцям розповім... Їхали ми із Січі в Ягідну за провіантом, було це восени... Запримітили, що за нами приховано «вчепилися» позаду татарські вивідувачі…

Андрій з Яремою слухали розповідь бувалого січовика і дивувалися хитрощам цього дідуся.

– Не змогли ми від них відчепитися днів зо два, а коли були вже неподалік від Мисківського урвища, згадав я провалля, що чужі очі його могли б і не помітити, коли вершники нестимуться...

Козак Голик визвався бути принадою для татарських вивідувачів, тож у потрібному місці показався на очі переслідувачам та став, прикидаючись недолугим, втікати у бік непримітного провалля. Татари погналися за ним, як за зайцем, з улюлюканням. Голик довів переслідувачів майже до самого провалля і стрімко звернув... А там на ворогів чекала засідка. Несучись один поперед одного, переслідувачі, зрештою, немов зграя чорних птахів, полетіли у провалля. Знизу неслося несамовите іржання коней та нестямні крики «літаючих» татар.

На краю прірви зупинилося двоє останніх, які встигли зупинити коней. Приходячи до тями, вони із жахом дивилися униз, де конала їхня братія. Декілька пущених стріл довершили цю задумку до кінця, а козаки, впіймавши двох уцілілих коней, навантажили на них татарську зброю і вже надвечір були в рідному Ягідному байраку.

Присутні сиділи, роззявивши роти, і тільки підсмикували вуса, нетерпляче очікували кінця оповіді. І коли татари вже летіли, немов птиці, у провалля, задоволено загули, підхвалюючи старого Голика.

Козаки також похвалили дідугана, а Ярема, сміючись, звернувся до нього:

– Так ви, діду, бачили, як татари літають?!

Усі зареготали з дотепного жарту, а дід Голик, сміючись, ствердно кивав головою. Далі прийшла черга Андрія та Яреми, і вони із запалом розповідали про пригоди своїх друзів, інколи, згадуючи, що і вони там були десь недалечко.