ПОХІД

– Тримайся, Андрію, їх небагато! – почувся викрик Івана, і Андрій навхрест відбив занесену над ним шаблю, відчувши дужу руку кремезного вилицюватого татарина.

Іван бився з двома вершниками, а Андрію дістався хоч і один, та зате дебелий татарин уже немолодого віку. Підмоги не було з обох боків, і бійка продовжувалася на рівних. Андрій зрозумів, що легкої перемоги не буде, тож напружено слідкував за діями бусурмана, міцно стискаючи шаблю, яка зараз була його спасителькою. Орлик, відчувши загрозу своєму хазяїну, слухався кожного руху його лівої руки.

Ворожий вершник, побачивши, що перед ним майже безвусий юнак, вперто насідав, і шабля невпинно посвистувала від його розмахувань над Андрієвою головою. Краєм ока Андрій побачив, що Іван впевнено відбиває випади своїх ворогів, тож і сам сміливіше почав наступати та загрожувати супротивнику.

Вершники гарцювали на одному місці і ніяк не могли завдати кривди один одному. Андріїв нападник відступився подалі від нього, а тоді повернувся і, набираючи швидкість, з йойканням пришпорив коня, високо піднявся в сідлі і виставив свою шаблю далеко вперед. Андрій не встиг розігнати свого Орлика і отримав сильний тупий удар по піднятій ним шаблі, яка дивом не вилетіла з руки. Той удар звалив Андрія з коня, і він, перекрутившись на землі з піднятою шаблею, схопився на ноги, шукаючи очима ворога.

А невтомний татарин уже повертався в його бік і з веселим вйоканням чвалом попрямував до хлопця у передчутті своєї перемоги. Андрій миттєво повів головою врізнобіч і, помітивши невелике дерево, швидко кинувся під його захист. Але впевнений у перемозі ворог, спритно крутнувшись на місці, намагався пронизати Андрія шаблею. Він міг уразити Андрія, який, можливо, вже подумки прощався із життям, проте вершник із занесеною шаблею раптово її випустив, і здивований Андрій побачив, що в шиї татарина стирчить довга стріла, а на всі боки від неї цівками бризкає кров.

Почулися постріли, тупіт коней, і в ту ж мить підскочили козаки з їхньої десятки, серед яких був Санько Голота. Він весело кричав, показуючи рукою на татарина, що звалився з коня зі стрілою в шиї:

– Хлопці, дивіться, якого я доброго гуся завалив! Що, Андрію, хотів тебе зарубати бусурман проклятий? А дзуськи… Спіймав він мою стрілу!